До лабораторії для проведення наукового дослідження було надано зразок компосту, запакований у чорний поліетиленовий пакет. Зразку було призначено внутрішній номер ХХХХ. Фото зразка наведено в Додатку, Рис.1.
Метою дослідження було:
- визначення елементного складу зразка № ХХХХ методом ICP-AES;
- визначення валового вмісту органічних речовин за їх втратою при прожарюванні;
- визначення виходу вільних гумінових кислот.
Нативний стан одержаного зразка № ХХХХ не дозволяв проводити дослідження через велику масу зразка, різний розмір грудочок, високий вміст вологості та наявність в зразку неоднорідно локалізованих рослинних включень. З цієї причини спочатку було проведено підготовку лабораторної проби.
З всього одержаного зразка № ХХХХ (масою приблизно 4 кг) було відібрано квартуванням наважку масою ХХХ.ХХ г; одержану пробу було висушено при температурі 100 °С. Маса залишку після висушування становила ХХХ.ХХ г, що становить ХХ.ХХ % від маси наважки, відповідно втрата маси при висушувані склала ХХ.ХХ %.
З висушеної проби було відібрано наважку масою ХХ г шляхом повторного квартування. Відібрану наважку було змелено до порошкоподібного стану. Одержаний порошок є лабораторною пробою і його було використано у подальших дослідженнях.
Вимірювання залишкової вологості лабораторної проби було проведено з використанням автоматичного аналізатора вологості. Значення залишкової вологості лабораторної проби склало Х.ХХ %. Отже загальна вологість зразка № ХХХХ становила ХХ.ХХ %.
Для встановлення елементного складу зразка № ХХХХ лабораторну пробу було оброблено азотною кислотою у фторопластовому автоклаві. Кислотну витяжку було досліджено методом ICP-AES. Результати по вмісту елементів, виражені у відсотках та в мг/кг у перерахунку на суху масу і нативний стан зразка № ХХХХ наведено в Таблиці 1.
Таблиця 1
Елементний склад зразка № ХХХХ
| Елемент | Вміст елементу в перерахунку на суху масу, мг/кг (%) | Вміст елементу в перерахунку на нативний стан, мг/кг (%) |
| Ca | ХХХХ | ХХХХ |
| K | ХХХХ | ХХХХ |
| Mg | ХХХХ | ХХХХ |
| P | ХХХХ | ХХХХ |
| Fe | ХХХХ | ХХХХ |
| Sr | ХХХХ | ХХХХ |
| Al | ХХХХ | ХХХХ |
| Na | ХХХХ | ХХХХ |
| Mn | ХХХХ | ХХХХ |
| Zn | ХХХХ | ХХХХ |
| Ba | ХХХХ | ХХХХ |
| Pb | ХХХХ | ХХХХ |
| As | ХХХХ | ХХХХ |
| Cr | ХХХХ | ХХХХ |
| Ag | ХХХХ | ХХХХ |
| B | ХХХХ | ХХХХ |
| Bi | ХХХХ | ХХХХ |
| Co | ХХХХ | ХХХХ |
| Cu | ХХХХ | ХХХХ |
| Li | ХХХХ | ХХХХ |
| Mo | ХХХХ | ХХХХ |
| Nb | ХХХХ | ХХХХ |
| Ni | ХХХХ | ХХХХ |
| Sb | ХХХХ | ХХХХ |
| Sn | ХХХХ | ХХХХ |
| Ti | ХХХХ | ХХХХ |
| V | ХХХХ | ХХХХ |
| Zr | ХХХХ | ХХХХ |
| Be | ХХХХ | ХХХХ |
| Cd | ХХХХ | ХХХХ |
| Hg | ХХХХ | ХХХХ |
| Se | ХХХХ | ХХХХ |
| Tl | ХХХХ | ХХХХ |
Визначення валового вмісту органічних речовин у лабораторній пробі зразка №ХХХХ було проведено відповідно до методики ГОСТ ХХХХ-ХХ. За результатами трьох паралельних зважувань вміст золи склав ХХ.ХХ±Х.ХХ % в перерахунку на суху масу, ХХ.ХХ±Х.ХХ % в перерахунку на нативний стан. Відповідно валовий вміст органічних речовин склав ХХ.ХХ±Х.ХХ % в перерахунку на суху масу, ХХ.ХХ±Х.ХХ % в перерахунку на нативний стан.
Відповідно, до визначення, наведеного в ГОСТ ХХХХ-ХХ/1 гумінові кислоти – це розчинні в лугах і нерозчинні в кислотах речовини з класу високомолекулярних органічних азотовмісних оксикислот з бензоїдним ядром, що входять до складу гумусу й утворюються в процесі гуміфікації.
Відповідно, до визначення, наведеного в ГОСТ ХХХХ-ХХ/2 вільні гумінові кислоти – це гумінові кислоти, котрі вилучаються з палива внаслідок проведення однократної екстракції 1% розчином гідроксиду натрію з подальшим осадженням їх мінеральною кислотою.
Визначення вмісту гумінових кислот в зразку № ХХХХ було проведено відповідно до методики ГОСТ ХХХХ-ХХ шляхом проведення однократної екстракції гумінових кислот з лабораторної проби компосту Х % розчином гідроксиду натрію при нагріванні, наступним осадженням гумінових кислот надлишком хлороводневої кислоти та визначенні маси утвореного осаду.
Три наважки лабораторної проби зразка було поміщено в конічні колби. До наважок було додано по ХХХХ мл одновідсоткового розчину гідроксиду натрію. Колби з рідинами було поставлено на киплячу водяну баню на дві години. Після охолодження до кімнатної температури рідини було профільтровано та кількісно перенесено в мірні колби. Фільтрати було доведено до об’єму ХХХ мл.
Аліквоти фільтратів об’ємом ХХХ мл були перенесені в стакани. Для осадження гумінових кислот до них було додано по ХХ мл Х %-ого розчину хлороводневої кислоти. Утворені осади було промито, висушено до сталої маси та зважено. З метою встановлення вмісту золи у осаджених гумінових кислотах залишки після висушування було прожарено в муфельній печі за температури ХХХ °С. Значення мас золи в гумінових кислотах було віднято від значення мас висушених осадів гумінових кислот.
За результатами трьох паралельних зважувань вміст вільних гумінових кислот в зразку № ХХХХ склав Х.ХХ±Х.ХХ % в перерахунку на суху масу, Х.ХХ±Х.ХХ % в перерахунку на нативний стан.
| Показник | Вміст, % | |
| На суху масу | На нативний стан | |
| Валовий вміст органічних речовин | ХХ.ХХ±Х.ХХ | ХХ.ХХ±Х.ХХ |
| Вільні гумінові кислоти | Х.ХХ±Х.ХХ | Х.ХХ±Х.ХХ |






